29. Політика США щодо СРСР у 1972 - 1974 рр.

В 1972-1974 гг. между СССР и США было подписано несколько соглашений, определявших взаимоотношения стран в сфере стратегических вооружений. Эти документы - в их числе соглашение о предотвращении ядерной войны - положили начало процессу разрядки международной напряженности.

У сфері озброєнь керівництво США і Пентагон зробили ставку як на вдосконалення ракетно-ядерного арсеналу, так і на розгортання звичайної зброї. Концепцію "переваги" (в її кількісному сенсі) було замінено концепцією "достатності" збройних сил. У цьому контексті зменшувалась чисельність армії (з 3 548 тис. до 2 100 тисяч осіб). І лише 1973 року Сполучені Штати відмовилися від загальної військової повинності і перейшли до створення професійної армії на добровільній основі. Посилена увага приділялася формуванню мобільних військово-морських сил. Молоді надавалося право голосу з 18 років.

Барометром політичної розрядки були американо-радянські відносини. В грудні 1969 року США зняли деяке обмеження у торговельній сфері з СРСР, через місяць конгрес ратифікував підписаний 1968 року Сполученими Штатами, Великобританією та Радянським Союзом Договір про непоширення ядерної зброї, згодом розпочалися американо-радянські попередні переговори в Гельсінкі, а потім у Відні про обмеження систем протиракетної оборони та страіегічних озброєнь. 30 вересня 1971 року у Вашингтоні підписано угоду про зменшення небезпеки виникнення ядерної війни та вдосконалення прямого телефонного зв'язку між США І СРСР. Нарешті, відбулося декілька зустрічей на найвищому рівні: у травні 1972 року - візит президента США Р.Ніксона до СРСР; у червні 1973 року - візит-відповідь Л.Брежнєва до Сполучених Штатів; у червні 1974 року -зустріч Р.Ніксона І Л .Брежнєва в Криму: в листопаді цього ж року - зустріч Дж.Форда та Л .Брежнєва у Владивостоці. В результаті було підписано кілька десятків різного роду угод, більше ніж за всю попередню історію американо-радянських стосунків. Серед них найважливіші: про основи взаємовідносин між СРСР та , США; про обмеження стратегічних озброєнь: про обмеження систем протиракетної оборони (ПРО); торговельна угода (у жовтні 1972 року конгрес прийняв до неї поправку Джексона-Веніка, яка обумовлювала надання СРСР у торгівлі режиму найбільшого сприяння за умови демократизації радянського законодавства щодо еміграції); про співпрацю у мирних цілях у космосі, охорону навколишнього середовища, у сфері охорони здоров'я, в галузі науки й техніки. Ці та наступні домовленості сприяли значному послабленню напруги як в американо-радянських, так і загалом у міжнародних відносинах.

Адміністрація Р.Ніксона скористалася погіршенням, а згодом розривом радянсько-китайських відносин.

Президентство Дж.Форда у зовнішньополітичній сфері припало на той час, коли розрядка завершувалася. Потужнім залпом по американо-радянських відносинах, а отже, і по розрядці, стала поправка Джексона - Веніка 1974 року.